Кукла.
Лицо фарфоровой куклы, Почему-то грустные глаза. Проходят месяца, минуты, А ты снова спишь сама. Не нужна никому улыбка, Не нужны твои мечты. Обволакивает грусть липко, Но всеравно не здашся ты! Ведь если здашся - разобьют, И кусочки все растянут. Кое-как родные соберут И в одиночестве оставят.
2021-12-20 21:33:38
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
"если сдашься, разобьют и кусочки все растянут" Это точно.
Відповісти
2021-12-20 22:41:49
1
просто веселка
Відповісти
2021-12-21 06:27:36
1
просто веселка
дякую за таку чудову оцінку☕
Відповісти
2021-12-21 08:01:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4262
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5173