Дивна філософія.

просто веселка

Озернись навкруги, Що чекає на тебе? Звільни свої думки, Які опускають небо... Відпусти каміння з душі, Нехай не тягне на дно! Прочитай мрії дивні свої... Летіти, час настав давно!

2022-10-31 21:06:43

8

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Сандра Мей

@просто веселка А для мене дивно постійно думати. Я взагалі рідко( майже ніколи не думаю що писатиму). Звісно в процесія думаю , що написати, але моя основа це відчуття, які треба файно подати)😅

Відповісти

2022-10-31 21:11:16

1

просто веселка

@Сандра Мей ооо файний підхід, а я занадто часто думаю. Іноді буває, що оточуючі до мене кричать, а я їх не чую, бо задумалася про щось своє. І вірші - це для мене можливість викласти свої думки:)

Відповісти

2022-10-31 21:12:47

1

просто веселка

спасибі, постараюся віддатися почуттям 😌

Відповісти

2022-10-31 21:14:38

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2540

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1134