Дивна філософія.
Озернись навкруги, Що чекає на тебе? Звільни свої думки, Які опускають небо... Відпусти каміння з душі, Нехай не тягне на дно! Прочитай мрії дивні свої... Летіти, час настав давно!
2022-10-31 21:06:43
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сандра Мей
@просто веселка А для мене дивно постійно думати. Я взагалі рідко( майже ніколи не думаю що писатиму). Звісно в процесія думаю , що написати, але моя основа це відчуття, які треба файно подати)😅
Відповісти
2022-10-31 21:11:16
1
просто веселка
@Сандра Мей ооо файний підхід, а я занадто часто думаю. Іноді буває, що оточуючі до мене кричать, а я їх не чую, бо задумалася про щось своє. І вірші - це для мене можливість викласти свої думки:)
Відповісти
2022-10-31 21:12:47
1
просто веселка
спасибі, постараюся віддатися почуттям 😌
Відповісти
2022-10-31 21:14:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10908
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8344