Я один
просто веселка
В голові думок гора, Дні сірі й один на одного схожі. За вікном танцює гроза, Невже я ні на що не гожий Цілими днями сиджу я один - Білий ворон серед сірої маси. Не можу жити з людьми, Знову одягну темну маску. Зроблю кам'яне обличчя, Неначе кудись зникли почуття. Виглядатиму так весело й невинно, Та знову плаче моя душа. Всі мене не розуміють, Божевільним називають. А я лише потрібним хочу бути І не плакати ночами. Невже так складно Прийняти мене самим собою, Не бити по сердцю нещадно Не порівнювати мене з тобою
2021-08-21 21:31:28
7
0
Інші вірші поета
... Присвячується батькам. Любовь звезда. Люблю.
Інші поети
Ластівка
@lastivka_025
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2415
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1785