Близькі незнайомці.
Твій погляд вселяє страх, Зникає доброта із нього. Людей читають по очах, Та твої дають лише тривогу... Усмішка сяяла, як сонце, А зараз - холодна мов лід. Стали рідними незнайомці, Коли близькі не вчули крик.
2022-11-10 09:15:07
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
@Сандра Мей вай, максимально дякую за такий теплий коментар 🥰🌻
Відповісти
2022-11-11 19:58:55
1
Антон Шаталов
Я надзвичайно боюся, аби всі ті круті, що їм я відкрив своє серце, стали для мене чужими... Саме завдяки таким творам, а не тільки своїм жахливим думкам, я згадую, що дружбу й любов потрібно цінувати
Відповісти
2022-11-14 19:16:08
1
просто веселка
@Антон Шаталов сподіваюся, що ви саме тим що треба відкрили серце і що вас покинуть жахливі думки. Дякую за розгорнуті коментарі, це мотивує писати 💓
Відповісти
2022-11-14 19:40:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2624
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1988