Забота и любовь.
просто веселка
Я спрячусь под кустом, Здесь кошечки играют. Надеюсь это не сон, Хотя в жизни так не бывает. Кошечки эти, так мило урчат, С ними уютно и тепло. Они единственные кому нужна, Моя забота и любовь.
2022-01-18 21:54:33
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Володимир Мельник
@просто веселка Власне, віршик був написаний мною раніше як комент-експромт, реакція на одну пісню і відео до неї. А тут він якраз підходить до теми)). І ще, не можу втриматися: "Поверьте, я не придираюсь. И, вот Вам крест, не насмехаюсь. Но сделаю, всё ж, замечанье, Рискуя встретить порицанье. УРЧИТ - живот, когда голодный; МУРЛЫЧЕТ - кот, когда довольный. А я ворчу, вот, иногда; Язык мой - враг мой, это да!" )))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Відповісти
2022-01-20 19:21:18
1
просто веселка
@Володимир Мельник ШЫКАРНЫЕ у вас стихи, это МАКСИМАЛЬНО талант 🌟
Відповісти
2022-01-20 21:14:23
1
просто веселка
@Володимир Мельник кстати замечание справедливое)
Відповісти
2022-01-20 21:18:56
1
Інші вірші поета
Сором'язливість Присвячується батькам. Странный стих. Зміни.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3049
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9356