Жахи.
просто веселка
(18+)
Вірш - справді не з приємних... . . . . . . . . . . . . . . Їх було троє, а ти один... Холодні доторки так обпікають. Від сигарет ішов дим, На зап'ястях - опіки й шрами... Вони були злі, а ти - сумний, Брудні словечка ранять... Стали реальністю страшні сни, Тіло вже довго шукають... Автора вразив фанфік 🥲
25.10.2022
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Eneli Fox
Атмосфера яка пробирає
Відповісти
25.10.2022, 16:42
1
просто веселка
@Сандра Мей дякую)
Відповісти
25.10.2022, 16:44
1
просто веселка
@Eneli Fox спасибі
Відповісти
25.10.2022, 16:44
1
Інші вірші поета
... Кошечка. Я "поет". Двоє у клітці.
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11356
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8887