Оголені
я знаю тебе, як власне відображення в склі, як завитки на долонях і пальцях... я знайду тебе в хуртовині й холодній імлі. ти - тавро, що пропалює серце. привіт, мій чорний ворон, із поглядом у 1000 герц. твій сірий лукавий погляд для мене неначе меч. привіт, таємничий странник із інших чужих світів, здається, ми зустрілись десь між книжкових листків. здається, ми не ділимі, як небо й квітуча земля. між нами лише горизонт- власні страхи і безжального часу петля. привіт, казковий герой, розлуки більше нема. тепер між нами розряд і оголена шкіра.
2019-03-14 23:16:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3879
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2944