Оголені
я знаю тебе, як власне відображення в склі,
як завитки на долонях і пальцях...
я знайду тебе в хуртовині й холодній імлі.
ти - тавро, що пропалює серце.
привіт, мій чорний ворон, із поглядом у 1000 герц.
твій сірий лукавий погляд для мене неначе меч.
привіт, таємничий странник із інших чужих світів,
здається, ми зустрілись десь між книжкових листків.
здається, ми не ділимі, як небо й квітуча земля.
між нами лише горизонт- власні страхи і безжального часу петля.
привіт, казковий герой, розлуки більше нема.
тепер між нами розряд і оголена шкіра.
2019-03-14 23:16:29
0
0