Весняне
Ріна
І сивина торкає твої скроні, і у очах прихована печаль... Якби ти знав, що в світі лиш твої долоні, для мене захист, затишок й причал. Напевно небо вміє жартувати - химерно сплутавши шляхи, воно навчило врешті обирати того, до кого не літають літаки. Того, хто поруч, хто дарує ніжність, хто ділить сміх і солод дивних мрій. Із ким момент нагадує про вічність і хто приймає всю, аж до верхівок вій. У нас на двох одні чудацькі плани, збігаємось в розмовах й іменах... Твоїх думок багато в моїх скронях. Тебе багато у моїх віршах.
2021-03-03 16:11:58
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
З ким мить нагадує про вічність 😊 Хорошо написано, душевно 👏👏👏
Відповісти
2021-03-03 16:35:36
1
Ріна
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс дякую)
Відповісти
2021-03-03 17:17:51
1
Інші вірші поета
Мій Ворон Та, що втрачає Хто ти, дівчинко..? Наше
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6153