Місто пам'ятає
В моєму місті все пам'ятає твої кроки, Повітря пахне "кентом" і вином... Війська промарширують, пройдуть роки І ця любов між нами стане сном. Ти випадеш в мені дощами, Травневим градом, вітром до кісток.... Здається, навіть Бог не знає, що між нами. Тремтить рука. Ріж нитку, зводь курок. Чи ти був справжнім? Був хоч мить собою? Чи тільки грав на радощі юрбі? Ніколи не була душа моя живою, Твоя ж любов росте віршами у мені.
2019-04-10 20:28:33
0
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4289
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5124