Місто пам'ятає
В моєму місті все пам'ятає твої кроки, Повітря пахне "кентом" і вином... Війська промарширують, пройдуть роки І ця любов між нами стане сном. Ти випадеш в мені дощами, Травневим градом, вітром до кісток.... Здається, навіть Бог не знає, що між нами. Тремтить рука. Ріж нитку, зводь курок. Чи ти був справжнім? Був хоч мить собою? Чи тільки грав на радощі юрбі? Ніколи не була душа моя живою, Твоя ж любов росте віршами у мені.
2019-04-10 20:28:33
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2355
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4549