Місто пам'ятає
В моєму місті все пам'ятає твої кроки, Повітря пахне "кентом" і вином... Війська промарширують, пройдуть роки І ця любов між нами стане сном. Ти випадеш в мені дощами, Травневим градом, вітром до кісток.... Здається, навіть Бог не знає, що між нами. Тремтить рука. Ріж нитку, зводь курок. Чи ти був справжнім? Був хоч мить собою? Чи тільки грав на радощі юрбі? Ніколи не була душа моя живою, Твоя ж любов росте віршами у мені.
2019-04-10 20:28:33
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2507
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3706