Вигадані ми
Ріна
Вигаданим богом вигаданий світ, попелом посипаний на скронях. Хай для нас обох дана тільки мить, полікую рани на твоїх долонях. Ніччю найтемнішою зв'язані вуста - не сказати правди, що пече у грудях. Світанковим маревом висохне роса, знову ми загубимось у байдужих людях. Дивними пророцтвами світу в дзеркалах, вкраденими нишком спогадами в неба... Станемо чужими на шляху життя. Лиш жорстока пам'ять все верта до тебе.
2021-07-08 15:18:29
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна
дякую, приємно. Так, часто ми самі себе мучимо спогадами і думками "а якби...".
Відповісти
2021-07-19 07:15:34
Подобається
Інші вірші поета
Я і ти Прощання 20.13... Для тебе
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2252
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3780