Вигадані ми
Вигаданим богом вигаданий світ, попелом посипаний на скронях. Хай для нас обох дана тільки мить, полікую рани на твоїх долонях. Ніччю найтемнішою зв'язані вуста - не сказати правди, що пече у грудях. Світанковим маревом висохне роса, знову ми загубимось у байдужих людях. Дивними пророцтвами світу в дзеркалах, вкраденими нишком спогадами в неба... Станемо чужими на шляху життя. Лиш жорстока пам'ять все верта до тебе.
2021-07-08 15:18:29
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ріна
дякую, приємно. Так, часто ми самі себе мучимо спогадами і думками "а якби...".
Відповісти
2021-07-19 07:15:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3462
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1533