Темнота
Ріна
Ти - витвір самоти і хвора гра уяви! Із ночі в ніч все сняться лиш хрести, кривавих вечорів у небесах заграви... Куди мені одній це все нести?! Листи, листи і тонни мудрих слів, які не мають значення і змісту. Коли втікала вперше я із міста, за мною поруч йшов і ти. Цінуй, лови, її, що має інше ім'я. Безкрилий крик розбитих вщент небес. Ти б знав, як ця любов здирає з мене шкіру, руйнує щиру віру в світ чудес. Усе з шаленством падає додолу, тріщать стовпи, які тримають небозвід. В моїй душі пожар доріг і стільки ж звуків грому. Тепер байдуже все і цілий білий світ. Бракує кисню і бракує світла, торкнутися б душею до душі. На скільки б не була тобі я вірна, я- не вона, мені немає місця у тобі.
2021-10-21 17:35:00
3
0
Інші вірші поета
Межа Вона Моя Варшава 2018-го Хто ти, дівчинко..?
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3483
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5727