Ніжність
Ріна
Опівніч, місто у вогнях, Бог розсипав на небі намисто. Ми зустрілися знову у снах, випадково і ненавмисно. Вечір, червень, тишина над рікою, десь тихенько співає птах. Поміж нас тільки крок і торкнутись рукою... завмирають слова на вустах. Часу біг, круговерть поворотів.. Ти чекаєш мене під вікном терпким запахом білих піонів, лиш тобі притаманним теплом.
2020-06-25 19:47:00
7
0
Інші вірші поета
Моє щастя Створена із ребра Завжди Моя Варшава 2018-го
Інші поети
Pame
@Pame
Inked Disaster
@inkeddisaster
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3154
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526