Брехня

Вікторія Тодавчич

Чому собі я знов брешу? Чому себе я відмовляю? Зізнатись просто що люблю? Що я про тебе мрії маю? Що дні і ночі – тільки ти, Пануєш в снах, бажаних мною. І навіть в подихах весни, Цвіте та пахне все тобою. Від мене правди не чекай, Вже краще відчуття забути, Ніж віднайти серед зізнань, Що я з тобою хочу бути. І сотні інших відчуттів В собі сховаю десь у серці. Нехай в моїй ти голові, Та все залишиться секретом.

2025-03-23 19:48:07

Інші вірші поета

Хто ти? Теорія незримих ниток Жити Травневий дощ

Інші поети

Лео Лея

@lesya_yurp

kply

@kply

Angel Angel

@arayhel

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1462

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1462