Брехня
Вікторія Тодавчич
Чому собі я знов брешу? Чому себе я відмовляю? Зізнатись просто що люблю? Що я про тебе мрії маю? Що дні і ночі – тільки ти, Пануєш в снах, бажаних мною. І навіть в подихах весни, Цвіте та пахне все тобою. Від мене правди не чекай, Вже краще відчуття забути, Ніж віднайти серед зізнань, Що я з тобою хочу бути. І сотні інших відчуттів В собі сховаю десь у серці. Нехай в моїй ти голові, Та все залишиться секретом.
2025-03-23 19:48:07
7
0
Інші вірші поета
Нічим не гірше Слово Це любов? Все те, що в інших бачив як недолік...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2258
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4856