Варіант

Вікторія Тодавчич

Я для нього була варіантом, Лиш одною з десятків "таких". Він про мене забув й не згадав би, Якби тільки не сталась ця мить. Він для мене – надія, опора, А точніше в уяві моїй. Тільки скаже мені одне слово, Я від радості створюю вірш. Але з часом побачила правду, Що кохання не було у нас. Я до нього – він знову втікає, Я від нього й любов "ожила". Я тоді з цим змирилась, забула І нове розпочала життя. Зустрічалися десь – промайнула, Як й не знала я цього лиця. Та змінився зненацька й увагу Він для мене свою приділив. Я в цю мить з багатьох варіантів Стала раптом одним, основним. Тільки пізно й цього вже не треба, Дуже пізно про мене згадав. Певно в цьому і була проблема, Тільки втратив і знов покохав.

2024-02-06 12:06:32

13

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11501

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1731