Варіант

Вікторія Тодавчич

Я для нього була варіантом, Лиш одною з десятків "таких". Він про мене забув й не згадав би, Якби тільки не сталась ця мить. Він для мене – надія, опора, А точніше в уяві моїй. Тільки скаже мені одне слово, Я від радості створюю вірш. Але з часом побачила правду, Що кохання не було у нас. Я до нього – він знову втікає, Я від нього й любов "ожила". Я тоді з цим змирилась, забула І нове розпочала життя. Зустрічалися десь – промайнула, Як й не знала я цього лиця. Та змінився зненацька й увагу Він для мене свою приділив. Я в цю мить з багатьох варіантів Стала раптом одним, основним. Тільки пізно й цього вже не треба, Дуже пізно про мене згадав. Певно в цьому і була проблема, Тільки втратив і знов покохав.

2024-02-06 12:06:32

13

0

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2324

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7491