Варіант
Я для нього була варіантом,
Лиш одною з десятків "таких".
Він про мене забув й не згадав би,
Якби тільки не сталась ця мить.
Він для мене – надія, опора,
А точніше в уяві моїй.
Тільки скаже мені одне слово,
Я від радості створюю вірш.
Але з часом побачила правду,
Що кохання не було у нас.
Я до нього – він знову втікає,
Я від нього й любов "ожила".
Я тоді з цим змирилась, забула
І нове розпочала життя.
Зустрічалися десь – промайнула,
Як й не знала я цього лиця.
Та змінився зненацька й увагу
Він для мене свою приділив.
Я в цю мить з багатьох варіантів
Стала раптом одним, основним.
Тільки пізно й цього вже не треба,
Дуже пізно про мене згадав.
Певно в цьому і була проблема,
Тільки втратив і знов покохав.
2024-02-06 12:06:32
13
0