Варіант

Вікторія Тодавчич

Я для нього була варіантом, Лиш одною з десятків "таких". Він про мене забув й не згадав би, Якби тільки не сталась ця мить. Він для мене – надія, опора, А точніше в уяві моїй. Тільки скаже мені одне слово, Я від радості створюю вірш. Але з часом побачила правду, Що кохання не було у нас. Я до нього – він знову втікає, Я від нього й любов "ожила". Я тоді з цим змирилась, забула І нове розпочала життя. Зустрічалися десь – промайнула, Як й не знала я цього лиця. Та змінився зненацька й увагу Він для мене свою приділив. Я в цю мить з багатьох варіантів Стала раптом одним, основним. Тільки пізно й цього вже не треба, Дуже пізно про мене згадав. Певно в цьому і була проблема, Тільки втратив і знов покохав.

2024-02-06 12:06:32

Інші вірші поета

До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці Ти чуєш мене? Причина всіх бід Натхнення

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Brksam .G

@Tota

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5221

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3141