Поруч

Вікторія Тодавчич

Ти знай одне – тебе я не залишу, Нехай в огні пекельнім все згорить, Нехай життя для тебе тільки мить, Та буду поруч я і до загину. Нехай і холод, станемо, як лід Тебе я на хвилину не покину. Всередині ти наче ще дитина, Та кожну рису я люблю в тобі. Хай зміняться всі люди на землі, Хай океани висохнуть, моря. До тебе лину в кожнім слові я, З тобою поруч буду я всі дні.

2023-02-26 17:26:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Тигриця

Дуже гарно!🇺🇦

Відповісти

2023-02-26 19:13:23

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Тигриця дякую❤

Відповісти

2023-02-26 19:15:12

vasilisa petriv

класно

Відповісти

2023-11-16 13:34:39

Подобається

Інші вірші поета

Випадковість Справжня радість Дні Шевченка... Я знаю, ви не любите мене

Інші поети

Pame

@Pame

Hitar

@Hitar

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8988

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2563