Мова рідненька
Vikto
Кожний день ходжу до школи, І читаю і рахую. Лиш одне не йде до мене Наша мова рідна. Вчу вдень, і в ніч, і на уроці. Та щось тяжка вона вся, Йде до мене безпуття. Сльози вже пятки вмивають, А я правела незнаю. Без мороки нікуди, З цеї мови ось такої, Теї рідної одної.
2020-12-23 20:40:24
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vikto
В тому й справа, що не знаю
Відповісти
2020-12-24 14:16:09
Подобається
Інші вірші поета
Війна Можливо... Безсонні очі Sleepless eyes
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
T.L
@Lavender338
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2470
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1880