Мова рідненька
Vikto
Кожний день ходжу до школи, І читаю і рахую. Лиш одне не йде до мене Наша мова рідна. Вчу вдень, і в ніч, і на уроці. Та щось тяжка вона вся, Йде до мене безпуття. Сльози вже пятки вмивають, А я правела незнаю. Без мороки нікуди, З цеї мови ось такої, Теї рідної одної.
2020-12-23 20:40:24
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vikto
В тому й справа, що не знаю
Відповісти
2020-12-24 14:16:09
Подобається
Інші вірші поета
Мрія Є Sleepless eyes Можливо... Війна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5682
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4309