Quizá era yo...
Las notas de aquella sonata invernal se balanceaban en mi corazón bailando aquel vals interminable. Los susurros casi imperceptibles del aire que se filtraba por la pequeña abertura de alguno de los ventanales del palacio me hacian estremecer contando me sueños de una primavera olvidada. Todo parecía normal, quizá era yo la extraña, aquella a la que se le aceleraba el pulso al levantar la cabeza y mirar su reflejo. Quizá era yo la rara que se dejaba llevar por una melodía solamente existente en su cabeza. Quizá era yo la intrépida que deseaba volar. Quizá era yo la soñadora que teniendo un príncipe a sus pies, quería al dragón. Aquella a la que le dijiste loca, quizá era yo.
2020-07-15 13:53:20
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yoongaboonga 7u7
Me encantó que escribas en español ya que hay muy pocas personas a qui en esta aplicación que escriban español 💖😊
Відповісти
2020-07-16 03:28:25
Подобається
Adara Halley
@Yoongaboonga 7u7 Jaja Si ya pude ver eso. Gracias. ♡
Відповісти
2020-07-16 06:34:01
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4729
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3250