Quizá era yo...
Las notas de aquella sonata invernal se balanceaban en mi corazón bailando aquel vals interminable. Los susurros casi imperceptibles del aire que se filtraba por la pequeña abertura de alguno de los ventanales del palacio me hacian estremecer contando me sueños de una primavera olvidada. Todo parecía normal, quizá era yo la extraña, aquella a la que se le aceleraba el pulso al levantar la cabeza y mirar su reflejo. Quizá era yo la rara que se dejaba llevar por una melodía solamente existente en su cabeza. Quizá era yo la intrépida que deseaba volar. Quizá era yo la soñadora que teniendo un príncipe a sus pies, quería al dragón. Aquella a la que le dijiste loca, quizá era yo.
2020-07-15 13:53:20
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yoongaboonga 7u7
Me encantó que escribas en español ya que hay muy pocas personas a qui en esta aplicación que escriban español 💖😊
Відповісти
2020-07-16 03:28:25
Подобається
Adara Halley
@Yoongaboonga 7u7 Jaja Si ya pude ver eso. Gracias. ♡
Відповісти
2020-07-16 06:34:01
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016