Un Paisaje con Rostro
Un infinito se pinta en mis sueños, una rosa blanca se balancea en mi pelo. Las suaves caricias de una cálida brisa estremecen mi cuerpo haciendo que una sonrisa se deslice por mis labios. Arriba, el cielo comienza a trazar sus primeras atrevidas e oscuras pinceladas. Abajo, el sol besa al mar prometiendo le otro amanecer. Un paisaje que bien podría definir como perfecto, un melodioso cuadro hecho a la medida. Un paisaje que no es un paisaje. Un cuadro con rostro. Tú. Tú eres mi atardecer perfecto. La antirima de mis versos sin sentido y lo único que clama mi corazón a gritos.
2020-05-25 10:24:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1757
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1936