Un Paisaje con Rostro
Un infinito se pinta en mis sueños, una rosa blanca se balancea en mi pelo. Las suaves caricias de una cálida brisa estremecen mi cuerpo haciendo que una sonrisa se deslice por mis labios. Arriba, el cielo comienza a trazar sus primeras atrevidas e oscuras pinceladas. Abajo, el sol besa al mar prometiendo le otro amanecer. Un paisaje que bien podría definir como perfecto, un melodioso cuadro hecho a la medida. Un paisaje que no es un paisaje. Un cuadro con rostro. Tú. Tú eres mi atardecer perfecto. La antirima de mis versos sin sentido y lo único que clama mi corazón a gritos.
2020-05-25 10:24:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3795
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2316