Un Paisaje con Rostro
Un infinito se pinta en mis sueños, una rosa blanca se balancea en mi pelo. Las suaves caricias de una cálida brisa estremecen mi cuerpo haciendo que una sonrisa se deslice por mis labios. Arriba, el cielo comienza a trazar sus primeras atrevidas e oscuras pinceladas. Abajo, el sol besa al mar prometiendo le otro amanecer. Un paisaje que bien podría definir como perfecto, un melodioso cuadro hecho a la medida. Un paisaje que no es un paisaje. Un cuadro con rostro. Tú. Tú eres mi atardecer perfecto. La antirima de mis versos sin sentido y lo único que clama mi corazón a gritos.
2020-05-25 10:24:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1281
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1173