ညမိုးစက္
မိုးေတြရြာေနျပန္ၿပီ....အခ်စ္ေရ က်ဆင္းလာတဲ့‌ေအးစက္တဲ့ညမိုးစက္ေတြၾကား ငါ့ႏွလံုးသားကြဲေၾကခဲ့ရတာကို မေမ့ႏိုင္တဲ့ မွတ္ဉာဏ္တခုလိုမ်ိဳးငါမွတ္မိေနတုန္းပဲ ငါ့ႏွလံုးသားကိုလမ္းခင္းၿပီး တစ္ပါးသူရင္ခြင္ထဲသြားခဲ့တဲ့မင္းေရာ မင္းရဲ့ခ်စ္သူ႔ရင္ခြင္မွာေပ်ာ္ေနေသးရဲ့လား.. မင္းရဲ့မိုးစက္ေတြလိုေအးစက္တဲ့ မင္းရဲ့စကားေတြ ငါခံႏိုင္ရည္မရိွခဲ့ဘူး.... 💧အခု💧 ငါေပ်ာ္ေနပါတယ္...ငါဟာငိုလည္းငိုေနခဲ့တယ္ မိုးစက္ေတြနဲ႔အတူပဲ.... ညမိုးစက္ေတြနဲ႔ အတူပါပဲအခ်စ္.... Sandi (라나)
2020-10-19 16:57:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3402
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12310