Забери мене
Я пам’ятаю той вечір — холодний, німий,
Де вітер шептав мені вічну журбу.
Сиділа, тремтіла, вдивлялась у простір,
Лічила хвилини під свистом вітру.
Я пам’ятаю, як пальці тремтіли в пітьмі,
Як серце стискалося в болю й тривозі.
А ти налякалась, ти тут же прийшла,
Притисла до себе, врятувала від прірви.
Я в очі дивилась, намагалася збагнуть:
Ти теж це відчуваєш? Скажи хоч слова!
Мені здавалося — щиро, але ти не бачила,
Як душу мою обпікала біда.
Я сумую. Мені боляче. Знов я одна.
Я так прив’язалась, боюсь до глибина.
Благаю, забери мене, обійми,
Не дай цьому болю палити зсередини.
Дозволь мені зникнути хоч на мить, хоч на ніч,
Нехай час завмре, хай не плаче небесна блакить.
А якщо я піду у холодну пітьму —
Хай шепіт твій гріє мене на вітру.
2025-04-02 13:15:24
3
0