Забери мене

valery

Я пам’ятаю той вечір — холодний, німий, Де вітер шептав мені вічну журбу. Сиділа, тремтіла, вдивлялась у простір, Лічила хвилини під свистом вітру. Я пам’ятаю, як пальці тремтіли в пітьмі, Як серце стискалося в болю й тривозі. А ти налякалась, ти тут же прийшла, Притисла до себе, врятувала від прірви. Я в очі дивилась, намагалася збагнуть: Ти теж це відчуваєш? Скажи хоч слова! Мені здавалося — щиро, але ти не бачила, Як душу мою обпікала біда. Я сумую. Мені боляче. Знов я одна. Я так прив’язалась, боюсь до глибина. Благаю, забери мене, обійми, Не дай цьому болю палити зсередини. Дозволь мені зникнути хоч на мить, хоч на ніч, Нехай час завмре, хай не плаче небесна блакить. А якщо я піду у холодну пітьму — Хай шепіт твій гріє мене на вітру.

2025-04-02 13:15:24

Інші категорії

Пейзажні Вірші в прозі Історичні Вірші до свят Поеми Подійні

Інші поети

@NadaBW

EvGor

@EvGor

Shadar Navi

@shadar_navi

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4865

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3824