В руках папір, на ньому - лист
Airens S.
В руках папір, на ньому - лист Перед очима - дріт та ґрати Такий вже мій талант і хист- Писати та не відправляти. Коли рука поставить крапку, Мій лист складається в конверт. Я завела вже цілу папку, Де кожне слово - на десерт Щодня я мрію про свободу, Та наглядач мій дуже злий- Дає лиш хліб, папір і воду, Негайно просить стати в стрій. Він, йшовши темним коридором, Сказав: «Тобі так личать ґрати!» Та я була вже на свободі, А всі листи - у адресатів.
2023-04-06 11:14:48
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Чудовий вірш🙂
Відповісти
2023-04-06 15:14:46
Подобається
Airens S.
@Н Ф дякую, приємно🫶🏻
Відповісти
2023-04-06 15:49:14
1
Інші вірші поета
В руках папір, на ньому - лист Моя сповідь ще досі триває Вітаю у моєму домі Так гарно й спокійно...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1237
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1831