Зачакловане Кохання
Мене оточила очей твоїх безмежність, Голова казала щось мені за обережність. А серце наказало поринути в єдине ціле: Бути у гармонії із нею як чорне та біле, Як місяць та зірки, Як сонце та літнії вітри, Як літери та числа, Як море й ріка. Душа казала робити все, Аби сказала «ТАК» вона! І мені цікаво, що думала тоді твоя душа? А, що тоді гадала твоя голова? Чи дійсно обирала ти все так, Ніби нічого не знала напевне? Хоча доньки чаклунок, Точно майбутнє, знають певне.
2023-12-23 01:11:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6406
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3396