Зачакловане Кохання
Мене оточила очей твоїх безмежність, Голова казала щось мені за обережність. А серце наказало поринути в єдине ціле: Бути у гармонії із нею як чорне та біле, Як місяць та зірки, Як сонце та літнії вітри, Як літери та числа, Як море й ріка. Душа казала робити все, Аби сказала «ТАК» вона! І мені цікаво, що думала тоді твоя душа? А, що тоді гадала твоя голова? Чи дійсно обирала ти все так, Ніби нічого не знала напевне? Хоча доньки чаклунок, Точно майбутнє, знають певне.
2023-12-23 01:11:39
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4276
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3154