Лист Закоханого
Пишу тексти до тієї, Що не читає мої листи. Минає літо, настає осінь, Огортають мій балкон, Осінні, золоті, листи. І колись від когось, Я почую те, чого зараз не знаю, Перестану проклинати долю, Врешті-решт, забуду її, розлюблю, Але коли то буде? Я ж тебе люблю! Втрачаю свій юнацький глузд, Ти ж та, якій освідчитись я мрію, Ти сенс мого життя. Сенс не втратиш як рахунки, Й врешті-решт, між нами, Мали бути пристрасні цілунки. І ти знаєш, що, про тебе не забуду. Пройде рік і другий, А я досі тебе люблю! Я втрачаю глузд, але не втрачаю надію. Не втрачу я свою солодку мрію! Врешті-решт, не бути ж, Тобі вічно самій, Може варто стати королевою, Моїх юнацьких мрій? Коли ти є - радію та сміюсь, А коли нема - то плачу й не сміюсь. Боже свічку моїх мрій, У її серці запали, Та з моїми почуттями, Щось учини!
2023-02-26 13:03:55
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Martha Flower
Гарно!
Відповісти
2023-02-28 11:31:30
1
Віктор Алексєєв
@Martha Flower Дякую за приємний коментар!
Відповісти
2023-02-28 13:18:34
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2383
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
851