Лист Закоханого
Пишу тексти до тієї, Що не читає мої листи. Минає літо, настає осінь, Огортають мій балкон, Осінні, золоті, листи. І колись від когось, Я почую те, чого зараз не знаю, Перестану проклинати долю, Врешті-решт, забуду її, розлюблю, Але коли то буде? Я ж тебе люблю! Втрачаю свій юнацький глузд, Ти ж та, якій освідчитись я мрію, Ти сенс мого життя. Сенс не втратиш як рахунки, Й врешті-решт, між нами, Мали бути пристрасні цілунки. І ти знаєш, що, про тебе не забуду. Пройде рік і другий, А я досі тебе люблю! Я втрачаю глузд, але не втрачаю надію. Не втрачу я свою солодку мрію! Врешті-решт, не бути ж, Тобі вічно самій, Може варто стати королевою, Моїх юнацьких мрій? Коли ти є - радію та сміюсь, А коли нема - то плачу й не сміюсь. Боже свічку моїх мрій, У її серці запали, Та з моїми почуттями, Щось учини!
2023-02-26 13:03:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Martha Flower
Гарно!
Відповісти
2023-02-28 11:31:30
1
Віктор Алексєєв
@Martha Flower Дякую за приємний коментар!
Відповісти
2023-02-28 13:18:34
1
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3295
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12261