момент прийняття
біль в грудній клітці, здається я не можу дихати. ти чуєш моє серцебиття? а воно тільки твоє. це серце, розбите, заклеєне, але воно тільки твоє.. ці долоні, бачиш які вони брудні? і вони тільки твої.. хочу почути голос серйозний, яким ти обзивав мене всяко, мені не віриться, що більше я його не почую. в тихій кімнаті кусаючи лікті, я буду кричати беззвучно, і тільки в думках своїх, я лише твої губи цілую. кавою заллю свої спогади, а хотілось би чимось міцнішим. ми стали свідками нашого болю. болю, який здавався нам іншим. і мені все одно чи будемо разом, головне щоб на губах було твоє ім'я. а я так хотіла зв'язати з тобою чарівне слово - "сім'я". та не буде нічого, ні болю, ні сліз, ні любові. я тільки плакатиму тихенько сльозами, сльозами повними твоєї крові.
2022-10-07 21:00:41
6
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6985
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3187