момент прийняття
біль в грудній клітці, здається я не можу дихати. ти чуєш моє серцебиття? а воно тільки твоє. це серце, розбите, заклеєне, але воно тільки твоє.. ці долоні, бачиш які вони брудні? і вони тільки твої.. хочу почути голос серйозний, яким ти обзивав мене всяко, мені не віриться, що більше я його не почую. в тихій кімнаті кусаючи лікті, я буду кричати беззвучно, і тільки в думках своїх, я лише твої губи цілую. кавою заллю свої спогади, а хотілось би чимось міцнішим. ми стали свідками нашого болю. болю, який здавався нам іншим. і мені все одно чи будемо разом, головне щоб на губах було твоє ім'я. а я так хотіла зв'язати з тобою чарівне слово - "сім'я". та не буде нічого, ні болю, ні сліз, ні любові. я тільки плакатиму тихенько сльозами, сльозами повними твоєї крові.
2022-10-07 21:00:41
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2325
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924