Думки про життя
Aleksis Wind
Жінки плачуть. Чоловіки сміються. Все як завжди, але чомусь мені сумно. Чи сумно від того, що люди страждають? Чи сумно від того, що вони не розуміють? Життя залежить від нашого гвинта. Як ти його крутиш, як пішла вода. Як проходить олія, по вашим механізмам. Ну ж бо! Налий мені того машинного! У серці протікає суміш бензину. Все як завжди, але в чому причина? У чому причина мого переживання? Боже! Прошу! Закінчи страждання. Люди плачуть. Демони сміються Все як завжди, але тепер мені не сумно...
2020-10-01 19:08:18
5
0
Інші вірші поета
люби мене Я люблю.. Пробач Я хочу забути ту осінь
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3191
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2763