гості
Холод пробирав до кісток Навіть коли я була одягнена тепло. Ти знаєш? Я ніколи не любила у голові гостей, Вони завжди приносили зло. Ковтаючи цю порожнечу Я відчувала лише одне. Лише ту маленьку, мерзенну темряву Яка дедалі більше тягла мене на дно. Гості у голові твердили: "стояти!" А серце кричало: "біжи!". Темрява поглинала все більше і більше знову Душою відчуваючи біди. Гості ходили довкола Кричали мені: "співай люба ж, співай!" Я потрапила до цього чортового кола. Так і навіки залишившись живою.
2020-11-17 19:00:20
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksis Wind
@Элисандра Благодарю! Мне приятно, что этот стих понравился тебе. Постараюсь кидать сюда своё творчество по больше 😅
Відповісти
2020-11-17 20:17:31
1
Элисандра
@Aleksis Wind конечно твоё великолепное творчество нужно выкладывать больше. С нетерпение жду🌝Ты вдохновляеши меня и заставляешь задуматься🤔
Відповісти
2020-11-17 20:22:13
1
Aleksis Wind
@Элисандра это очень приятно слышать для меня) ❤️ надеюсь заставляю задуматься о хороших вещах ☺️
Відповісти
2020-11-17 20:26:54
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2022
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1772