Молодий та дурний

Aleksis Wind

Я часто плакав, дивлячись у дзеркало, в ньому я не бачив себе. Я бачив лише тіло, порожній мішок без кісток, що звинувачував у всьому все. І чорна людина весь час сміялася мені в обличчя, кажучи: "ох який молодий ти, ох який дурний" Я з ним воював, воював без кінця, а він лише кивав, усміхаючись. "ох який молодий ти, ох який дурний" завивав він. А я все кричав і плакав дивлячись на себе, дивлячись на безжиттєве тіло. Ох як молодий був я, ох як дурний, не повернути того часу.

2020-11-22 12:38:00

10

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Элисандра

Как прекрасно! Чем-то напомнило мою жизнь, правда в моей жизни чёрный человек это общество которое угнетает меня. Я в восторге, плачу👏👏👏

Відповісти

2020-11-22 13:02:08

1

Aleksis Wind

@Элисандра спасибо тебе огромное! чем-то ты права, так как чёрный человек здесь имеет представление человеческого "страха, проблем, неудач, общество" каждый представляет его по разному рада что понравилось 💜

Відповісти

2020-11-22 13:09:19

1

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5111

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5958