Молодий та дурний
Aleksis Wind
Я часто плакав, дивлячись у дзеркало, в ньому я не бачив себе. Я бачив лише тіло, порожній мішок без кісток, що звинувачував у всьому все. І чорна людина весь час сміялася мені в обличчя, кажучи: "ох який молодий ти, ох який дурний" Я з ним воював, воював без кінця, а він лише кивав, усміхаючись. "ох який молодий ти, ох який дурний" завивав він. А я все кричав і плакав дивлячись на себе, дивлячись на безжиттєве тіло. Ох як молодий був я, ох як дурний, не повернути того часу.
2020-11-22 12:38:00
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Элисандра
Как прекрасно! Чем-то напомнило мою жизнь, правда в моей жизни чёрный человек это общество которое угнетает меня. Я в восторге, плачу👏👏👏
Відповісти
2020-11-22 13:02:08
1
Aleksis Wind
@Элисандра спасибо тебе огромное! чем-то ты права, так как чёрный человек здесь имеет представление человеческого "страха, проблем, неудач, общество" каждый представляет его по разному рада что понравилось 💜
Відповісти
2020-11-22 13:09:19
1
Інші вірші поета
Кохання гості момент прийняття Бути для тебя сенсом
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Уля
@ulya666
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3733
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12336