Молодий та дурний
Я часто плакав, дивлячись у дзеркало, в ньому я не бачив себе. Я бачив лише тіло, порожній мішок без кісток, що звинувачував у всьому все. І чорна людина весь час сміялася мені в обличчя, кажучи: "ох який молодий ти, ох який дурний" Я з ним воював, воював без кінця, а він лише кивав, усміхаючись. "ох який молодий ти, ох який дурний" завивав він. А я все кричав і плакав дивлячись на себе, дивлячись на безжиттєве тіло. Ох як молодий був я, ох як дурний, не повернути того часу.
2020-11-22 12:38:00
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Элисандра
Как прекрасно! Чем-то напомнило мою жизнь, правда в моей жизни чёрный человек это общество которое угнетает меня. Я в восторге, плачу👏👏👏
Відповісти
2020-11-22 13:02:08
1
Aleksis Wind
@Элисандра спасибо тебе огромное! чем-то ты права, так как чёрный человек здесь имеет представление человеческого "страха, проблем, неудач, общество" каждый представляет его по разному рада что понравилось 💜
Відповісти
2020-11-22 13:09:19
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3215
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9051