літо в твоєму серці
Aleksis Wind
як би я хотів, щоб літо не закінчувалося, щоб співати з тобою пісні та захід сонця зустрічати. як би я хотів, знову торкнутися твоїх рук, приємна гіркота від солодких мук. і ти знову малюєш, мене в блокноті, знову малюєш і пишеш ноти, я б хотів, залізти в твоє серце, дізнатися, де зберігається, для мене місце. вітер літній розвиває, твоє волосся. не хочу прощатися, вставляти у життя смуги. я розбив собі рано серце, не шкодую, тільки дай дивитись на тебе, і сльози лити.
2021-08-29 15:57:30
5
0
Інші вірші поета
світ брехливих облич Бути для тебя сенсом Кохання ті очі
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
Рада
@Rada_
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4352
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11971