Коли на душі вогонь
Аліна Собакар
Я віришила з тік року сказала це тобі проміння ти є сонце що світло з висоти ти питала знову- знову що трапилося? Ти и чого? Та я боялася те слово люблю тебе все одно мовчала писала не буду говорить як вичула я боялася дуже дуже ніби хвиля 🌊 краде для мене ти небайдужа Але все таки я наважився сказати і важко то було 😔 І справді Ті слова мене з заділи і спазнула як Вогонь я казала тобі мутно Не зрузуміла ти того Але як не знаю ти зрузуміла сенс тих мовах і у грудях тебе защимило ти сказала вибач моя винна Ти подумала що назавжди Ти транш мене ту мить Відчула серденько стрімко твоє б'є Я змогла я це Зробила заспокоїла тебе ти ти важлива зажди оберігати тебе
2024-08-15 22:33:51
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Псина
Ви дуже чутлива людина
Відповісти
2024-08-19 04:05:54
1
Аліна Собакар
@Псина дуже гарно дякую дякую приємно 💖
Відповісти
2024-08-19 04:46:14
1
Інші вірші поета
Миті суму Сюрприз від серця Кохання то сила Юлічка І її тепло
Інші поети
Meteorite ..
@mars_milk
Nochu's Wife
@LOLAKOOK
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5912
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3957