Коли на душі вогонь
Аліна Собакар
Я віришила з тік року сказала це тобі проміння ти є сонце що світло з висоти ти питала знову- знову що трапилося? Ти и чого? Та я боялася те слово люблю тебе все одно мовчала писала не буду говорить як вичула я боялася дуже дуже ніби хвиля 🌊 краде для мене ти небайдужа Але все таки я наважився сказати і важко то було 😔 І справді Ті слова мене з заділи і спазнула як Вогонь я казала тобі мутно Не зрузуміла ти того Але як не знаю ти зрузуміла сенс тих мовах і у грудях тебе защимило ти сказала вибач моя винна Ти подумала що назавжди Ти транш мене ту мить Відчула серденько стрімко твоє б'є Я змогла я це Зробила заспокоїла тебе ти ти важлива зажди оберігати тебе
2024-08-15 22:33:51
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Псина
Ви дуже чутлива людина
Відповісти
2024-08-19 04:05:54
1
Аліна Собакар
@Псина дуже гарно дякую дякую приємно 💖
Відповісти
2024-08-19 04:46:14
1
Інші вірші поета
Ти моє все ти моє життя моє повітря Зустріч мрії Настя ти помившись Чарівний світ Натусі
Інші поети
Maggy W.
@maggy
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5606
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1709