Коли на душі вогонь
Аліна Собакар
Я віришила з тік року сказала це тобі проміння ти є сонце що світло з висоти ти питала знову- знову що трапилося? Ти и чого? Та я боялася те слово люблю тебе все одно мовчала писала не буду говорить як вичула я боялася дуже дуже ніби хвиля 🌊 краде для мене ти небайдужа Але все таки я наважився сказати і важко то було 😔 І справді Ті слова мене з заділи і спазнула як Вогонь я казала тобі мутно Не зрузуміла ти того Але як не знаю ти зрузуміла сенс тих мовах і у грудях тебе защимило ти сказала вибач моя винна Ти подумала що назавжди Ти транш мене ту мить Відчула серденько стрімко твоє б'є Я змогла я це Зробила заспокоїла тебе ти ти важлива зажди оберігати тебе
2024-08-15 22:33:51
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Псина
Ви дуже чутлива людина
Відповісти
2024-08-19 04:05:54
1
Аліна Собакар
@Псина дуже гарно дякую дякую приємно 💖
Відповісти
2024-08-19 04:46:14
1
Інші вірші поета
Юлічка ії світло Настя ти помившись Я сильна на душі слабка Коли я зникну на мить
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15743
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1822