Світло для рідної душі

Аліна Собакар

Я тебе люблю дуже сильно ніби Ну банально а лиш тепер я Зрузуміла зміст слова були разом бути поруч не зважаючи ні на що бо серденько ніжне чуйне тягнеться до тебе 💓 І душа просе і тягнеться до тебе вона Знаєш згадується моменти ніби Дивний сон як познайомитись з тобою поруч будемо ми завжди разом тепер у двох тільки ти я 2 серця одна хвиля 🌊 Я зібрала подаруночки тобі Від сердечка до сердечка ❤️ подарунок до тебе литить ❤️ Для тебе зайка хочу запалити мить я хочу цей світ диво подарувати побачити твою рідну до душі посмішку і ці очі які будуть наповнені світлом і щастям Знаєш заїчка моя як ти міні потрібна для когось це леше слова а для мене твоє серденько дуже важливе дуже я хочу порадувати себе сонечко моє побачити знову ті палаючі від щасття очі на душі від цього знову-таки Щось лоскоче Я тебе люблю люблю ти чуєш рідненька я знову засинаю у цю мить 🥺 І поринаю в теплі у твої обійми ❤️💋

2024-08-06 16:48:26

Інші вірші поета

Валентина ти найкраща Кохання як промінчик сонечка Пливу до тебе рідна.... Юлічка І її тепло

Інші поети

آوُگـتُـآن

@Stroongcock

Yantsya

@jankaa

Yamini Labh

@ibelieveinmagic

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5027

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1831