Роки
2013 рік Роки – ніщо порівняно з очима Що зазирати можуть в далечінь. Мов скарб, несу я досвід за плечима Та мить розради, той нещадний біль. Нехай говорять люди – я не варта, Щоб за собою їх вести вперед. Та не втрачаю я свого азарту, Душі не віддзеркалює портрет. Нехай кричать услід, не обернуся, Нехай же в спину заженуть ножі. Це все, на що ви здатні? Мов спокуса, Панує заздрість у чиїйсь душі. Затьмарить розум та безглузда злоба, Простромить серце безпідставна лють. На мене завше дивляться з-під лоба, А, може, між словами і клянуть. Майбутнього не знатиме жорстокість, Отримати всі встигнуть по заслузі. Прокинеться тоді, можливо, совість, Прийде на зміну біла чорній смузі. Останньою завжди іде Надія, Спочатку полишає нас Любов. А Віра підіймає аж до мрії, Де Мудрість залучає до розмов. Всі так майстерно дзенькають на нервах, Та вже не злять цькування сірих мас. Себе слід поважати в першу чергу, Адже не для презирства даний час.
2022-12-29 12:15:13
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Файний вірш. ( мене нагадує)
Відповісти
2022-12-30 12:37:48
Подобається
Тигриця
Дуже гарний вірш. Просто про мене.
Відповісти
2022-12-30 13:34:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4139