The War
Here stands the man With the ashes of his plans With the passion still alive Folks, fear his wicked mind Here stands the banned Banned of every chance To make a stand So dread the fate makes him your friend For the same hand haunts him dead Before you say you can see me Before you go all grown up wisdom Let me tell you one thing You live a year, i live three I read too much, too much I've seen Believe or not i care less All i care is the time left, and how it is spent the same toils every day, like does he, like you do, it is the life law we have to accept But when you're asleep in bed, guess where's me. On another trip to hell To a war field. No weapon allowed, just the soul's own strength Do not look it in the eyes - there is something worse than death. But it knows me, i will stand I will stand until the wear Brings me up to join the grey The ones that make the light afraid. And in the ashes laid to rest Best of faith In the war that never ends Flames will fade That's when he calls me That's when i rise I've made a promise I survive Every time say one more time Every death just makes a breach In chain that binds The awakened mind. Here comes the day And the little things it takes To keep the pace. little dreams of better ways.
2020-10-20 20:15:22
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9370
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3560