Чуєш?

Анастасія Жукова

Чуєш Той тихий постріл? До нас поспішає Ворожа ракета. Чуєш, Вона вже близько? Свистить пронизливо, Шукає жертву. Чуєш, Як приземлилася? Уламки хатоньки Розносить хвиля. P.S. Написала цей вірш, перебуваючи майже на межі з окупованими територіями, звідки часто й активно прилітало. Свист мін, що наближаються, ніколи не забути.

2022-10-13 15:04:54

Інші вірші поета

Війна все йде Екзистенція До дитинства Дійсність

Інші поети

Moi

@Moi_2000

Вячеслав Коголь

@vkol

Dr. B

@Dr_B

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13477

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

2457