Чуєш?
Анастасія Жукова
Чуєш Той тихий постріл? До нас поспішає Ворожа ракета. Чуєш, Вона вже близько? Свистить пронизливо, Шукає жертву. Чуєш, Як приземлилася? Уламки хатоньки Розносить хвиля. P.S. Написала цей вірш, перебуваючи майже на межі з окупованими територіями, звідки часто й активно прилітало. Свист мін, що наближаються, ніколи не забути.
2022-10-13 15:04:54
2
0
Інші вірші поета
Дійсність До дитинства Війна все йде Екзистенція
Інші поети
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2327
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13096