Екзистенція
Анастасія Жукова
(18+)
Немає сил, нема наснаги Весь час вигадувать розваги, Щоб не покинути цей світ, Який давно мені обрид. Не бачу сенсу в жоднім русі, Але противлюся спокусі Зробити крок у небуття: Тягну, як брилу, це життя. Близьких скорботою не вбити – Це найзначніший привід жити. Не всіх обтяжує абсурдність, Тож проявляти треба чуйність: Не можеш стати щасливішим – Не заважай радіти іншим.
2022-10-13 14:50:52
2
0
Інші вірші поета
Дійсність Чуєш? До дитинства Війна все йде
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1803
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15956