Екзистенція

Анастасія Жукова

(18+)
Немає сил, нема наснаги Весь час вигадувать розваги, Щоб не покинути цей світ, Який давно мені обрид. Не бачу сенсу в жоднім русі, Але противлюся спокусі Зробити крок у небуття: Тягну, як брилу, це життя. Близьких скорботою не вбити – Це найзначніший привід жити. Не всіх обтяжує абсурдність, Тож проявляти треба чуйність: Не можеш стати щасливішим – Не заважай радіти іншим.

2022-10-13 14:50:52

Інші вірші поета

Чуєш? Війна все йде Дійсність До дитинства

Інші поети

ulia_sapphic

@ulia_sapphic

Venti//

@ArchontOfFreedom

I_am_not_star

@I_am_not_star

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

2765

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2436