Дійсність
Багато в школі, пам'ятаю, Розповідали про війну, Яка творила Ад із Раю І злом живила Сатану. Тоді – слова, сьогодні ж дійсність: Війна вже вулицею йде. Моєю вулицею! – Дійсність? Ворожість сіє, смерті жне. Ненависть у повітрі свище. Ми люди... Чи фігури гри, Готові все навколо знищить, Як прозвучить наказ згори? Навіщо коримось абсурду? В людину человек стріляє, Не боячись Страшного Суду, Бо свій диявол більш лякає. Людина ж, прагнучи розплати, Бере до рук огидну зброю. Йде пішака пішак долати, А хтось спостеріга за грою. Лишатись маємо людьми І попри біль, і попри рани, Тоді побачим світло в тьмі І скинемо з себе кайдани.
2022-10-13 15:21:33
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Вийшов доволі гарний вірш)))
Відповісти
2022-10-13 21:00:46
Подобається
Анастасія Жукова
@Domina Mortem дякую♥️
Відповісти
2022-10-14 04:09:07
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5181
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5062