Дійсність
Анастасія Жукова
Багато в школі, пам'ятаю, Розповідали про війну, Яка творила Ад із Раю І злом живила Сатану. Тоді – слова, сьогодні ж дійсність: Війна вже вулицею йде. Моєю вулицею! – Дійсність? Ворожість сіє, смерті жне. Ненависть у повітрі свище. Ми люди... Чи фігури гри, Готові все навколо знищить, Як прозвучить наказ згори? Навіщо коримось абсурду? В людину человек стріляє, Не боячись Страшного Суду, Бо свій диявол більш лякає. Людина ж, прагнучи розплати, Бере до рук огидну зброю. Йде пішака пішак долати, А хтось спостеріга за грою. Лишатись маємо людьми І попри біль, і попри рани, Тоді побачим світло в тьмі І скинемо з себе кайдани.
2022-10-13 15:21:33
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Вийшов доволі гарний вірш)))
Відповісти
2022-10-13 21:00:46
Подобається
Анастасія Жукова
@Domina Mortem дякую♥️
Відповісти
2022-10-14 04:09:07
1
Інші вірші поета
Війна все йде Чуєш? До дитинства Екзистенція
Інші поети
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2401