Війна все йде
Анастасія Жукова
Війна все йде, і не стихає Її важкий кульгавий крок. Моїм районом шкандибає, Лишає дим замість хаток. Тут «зарево» не є світанком, І не із льоду сипле «град». Повзуть полями руські танки, – Спішить «спасітєльний атряд». Тікають люди, а собаки, – Голодні, злі, всіма забуті, – У смітникових лазять баках Й кусають за ноги від люті. Що не зачинено, розбито Ракетой миру, хай їй грець. Туманом сірим місто вкрито. Чи близько тій війні кінець?
2022-10-13 14:32:19
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Анастасія Жукова
дякую ♥️
Відповісти
2022-10-20 12:20:08
Подобається
Антон Шаталов
Риторичне питання наприкінці мені сподобалося) добре🙂
Відповісти
2022-10-24 21:11:34
Подобається
Анастасія Жукова
@Антон Шаталов мені приємно🤗
Відповісти
2022-10-27 17:00:43
Подобається
Інші вірші поета
Екзистенція До дитинства Дійсність Чуєш?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1233
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15647