Ангел
(18+)
Я сам собі простив все що проспав або не встиг Я сам в собі взірвав тротил в сто сил, жаль холостий Я вже остив, я не палаю і не мерзну Я сам себе занапастив, тому й завмер звук Тому не стер з рук свою вину Досить майстерно приховував одну для вас невидиму Я вже не видам ту збірку тез, не розповім про текст Цей римовий протест поставив замість ніг протез Не зміг в процес влитись з тими кого люблю' Сука нейтральний нуль не мінус і не плюс В думках топлюсь, цей крах іще терплю На себе злюсь, бачу лиш вихід шию і петлю Згадую ту коноплю, що в серці пожар їсть Зла не бажав і ніколи не давив на жалість Та є межа і походу за нею я лишаюсь Я сука знов лажаюсь… Тобі бажаю полетіти так як я хотів Щоби завмерли вдохи ті, з пристрастю без похоті Вибач за марні спроби ті – одіти крила В мене нема їх, а ти на двох не маєш сили Я ледве себе стримав та написав ту правду в римах Все в тебе вкрав та не підтримав Такий стан справ, та вітром або димом Роздую я для нас вітрила, бо ти єдина…
2021-08-03 13:07:51
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11508
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5665