...
Шукаю вихід у безвиході, коли вхідні на "тихо" і Вихідні проводиш ти худі. Коли однакові на лихо дні, Коли ти в худі, а на ній лиш бігуді. Коли усі нудні, гості стервозні, І відчуття пізньої осені, Кричати може досить - ні, Він не запросить, та я навіть не зібрався взути кроси, ні. В думках знов розбаланс з химерних поз скинув баласт. В потертих, у верхньому залазь мене не парить це якраз, Мене не вдарить цей нюанс, що я неправий. Своєю правдою дубась - мені це мозок вже не вправить. Наносив травми мені твій нрав правильний Час крали правила, я клав на них Страждав від справ праведних, став праведним? Бабла не заробляв тим що писав їм мемуари з рим. Та чорт із ним, з цим нічого вже не зроблю. Цим паром з вуст лиш з рота дим, виходить себе гроблю. Сам себе топлю? Що за садомазо? Я випив Cold Flu - не мої соплі вже розмазуй. Збився відразу, в лати влазив, втрати враз злив. Вже не добрати фрази без образи. В мене відраза бути безвідказним, З цим не воскресну до небес, здохну як пес від сказу Я весь від спазму постать власну корчив Бо не повірив в казку - значить кризис творчий. Сам собі вирив пастку - так це ризик хоч вий, Приміряв маску тому обличчя вираз вовчий...
2021-05-26 07:08:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2206
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4675