...
Шукаю вихід у безвиході, коли вхідні на "тихо" і Вихідні проводиш ти худі. Коли однакові на лихо дні, Коли ти в худі, а на ній лиш бігуді. Коли усі нудні, гості стервозні, І відчуття пізньої осені, Кричати може досить - ні, Він не запросить, та я навіть не зібрався взути кроси, ні. В думках знов розбаланс з химерних поз скинув баласт. В потертих, у верхньому залазь мене не парить це якраз, Мене не вдарить цей нюанс, що я неправий. Своєю правдою дубась - мені це мозок вже не вправить. Наносив травми мені твій нрав правильний Час крали правила, я клав на них Страждав від справ праведних, став праведним? Бабла не заробляв тим що писав їм мемуари з рим. Та чорт із ним, з цим нічого вже не зроблю. Цим паром з вуст лиш з рота дим, виходить себе гроблю. Сам себе топлю? Що за садомазо? Я випив Cold Flu - не мої соплі вже розмазуй. Збився відразу, в лати влазив, втрати враз злив. Вже не добрати фрази без образи. В мене відраза бути безвідказним, З цим не воскресну до небес, здохну як пес від сказу Я весь від спазму постать власну корчив Бо не повірив в казку - значить кризис творчий. Сам собі вирив пастку - так це ризик хоч вий, Приміряв маску тому обличчя вираз вовчий...
2021-05-26 07:08:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1245
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3616