Оксана Горобець
@vidma
Немає. Нічого. Неможливого
Вірші Всі
До Дня Народження засновника і батька великої Української поезії.... Тараса Григоровича Шевченка. Його слова стали і будуть пророчими ...
Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь... Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої, Коли доброї жаль, Боже, То дай злої, злої! Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити, А коли ні... то проклинать І світ запалити! Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати І спати на волі, І заснути навік-віки, І сліду не кинуть Ніякого, однаково, Чи жив, чи загинув! Доле, де ти, доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої!
4
2
211
Відсоток
Я витанцьовую тебе сьогодні... Я вириваю за  кожним рухом...  Я одягаюсь не по погоді... Із войовничим і сильним духом ... Я вибиваю тебе за тактом... Руками змішуючи всі коктейлі... Ти вже не є моїм "-контактом". Ти просто був в моїй постелі. Ти став відсотком мого оргазму... Якщо не ти.. . То буде інший ... Ти став минулим моїм маразмом... Але цей факт мене вже тішить.
3
2
232
Вільний
Вона не спить коли засинає місто... Коли спиртом лікує рани. Коли він їй давно не сниться. І здається її немає. Коли просить останню зустріч. Знов катуючи свій мобільний. А він в статусі у фейсбуці... Пише зрадливо знову "-вільний.-" Знов сьогодні їй збреше розум... День у день ніби в лабіринті. Вона прийме останню дозу... І минуле розчинить в спирті.
7
4
294