За сараєм...
Я був неправий тисячу разів і сотні помилявся Елементарних вже не виучу азів, даремно клявся Я не отримав від життя призів, хоч їх кради Бо мозок аж присів від обіцянок, що беру в кредит На гру ходив, що називаю просто – стан душі Освіченим не став, просто листав вірші Посвідчення дістав – сховав свідомо, щоб не бути іншим Тепер відомо через що, та не судомить більше Не згадую я про колишніх, не мрію про майбутніх Це лишнє, є стан присутній – жити по суті Біди не пасуть тих хто навік заснуть встиг Сам собі кажу «ти слів ніколи не забуть тих» Стій до кінця, навіть коли не знаєш що в кінці чекає Лиш не втрачай свого лиця, спутавши пекло з раєм Про все дізнаюсь лиш в процесі, коли догораю Душа уже не в стресі, а хрест хай буде за сараєм
2021-08-27 11:33:09
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Прохоренко
Спробуйте себе в журналі дебют
Відповісти
2021-08-27 14:14:29
Подобається
Andrii Grek
@Вікторія Прохоренко Дуже приємно. Спасибі. А шо за журнал не чув
Відповісти
2021-08-27 19:45:23
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Andrii Grek літературний
Відповісти
2021-08-27 20:51:28
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3148
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2179