За сараєм...
Я був неправий тисячу разів і сотні помилявся Елементарних вже не виучу азів, даремно клявся Я не отримав від життя призів, хоч їх кради Бо мозок аж присів від обіцянок, що беру в кредит На гру ходив, що називаю просто – стан душі Освіченим не став, просто листав вірші Посвідчення дістав – сховав свідомо, щоб не бути іншим Тепер відомо через що, та не судомить більше Не згадую я про колишніх, не мрію про майбутніх Це лишнє, є стан присутній – жити по суті Біди не пасуть тих хто навік заснуть встиг Сам собі кажу «ти слів ніколи не забуть тих» Стій до кінця, навіть коли не знаєш що в кінці чекає Лиш не втрачай свого лиця, спутавши пекло з раєм Про все дізнаюсь лиш в процесі, коли догораю Душа уже не в стресі, а хрест хай буде за сараєм
2021-08-27 11:33:09
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Прохоренко
Спробуйте себе в журналі дебют
Відповісти
2021-08-27 14:14:29
Подобається
Andrii Grek
@Вікторія Прохоренко Дуже приємно. Спасибі. А шо за журнал не чув
Відповісти
2021-08-27 19:45:23
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Andrii Grek літературний
Відповісти
2021-08-27 20:51:28
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333