إيمانٌ زَائِف
Fatma
بعدَ أعوامٍ مِن الخيباتِ، ها أنا قد عدتُ مُنكسرًا ها أنا والدِماءُ على أناملي لَم تجفُ بَعد جنديٌ كَدمية تَتحركُ بِحبالٍ زائِفة، لكن هذهِ الحِبالُ قد تَلفَت، وبِهزة واحدة سَأسقطُ طريحًا مَخالب النَدم تَنهش بي، أبَات الدِفاع عن وطنِي ذَنبًا؟ لكن هَذا لَيس وطنًا، يُفقد الأطفالُ أبائِهم هذا ليس وطنًا، يَترك الحرب وَسيلة لِحياةٍ فَانية أليست جميعُ الأوطانِ تُؤمن بِالسلامِ كَما وَطني؟ كيف باتَ إيمانُهم زَائفًا؟، كيف باتَ قتلُ الأنفسِ هينًا! ها أنا قد عدتُ، أطفو بِسماءِ انكساراتِي لا أفقهُ كَيف أواصلُ الحياة!، قد سلبتُ أنفس كيف أحيا! ها أنا قد عدتُ، أضعُ ثُقل رأسِي على ساقيكِ علَّ ضجيجُ أفكاري يرأفُ بي أكتافِي تميلُ لِلسقوط، هل لا بأسَ بِالبكاءِ قليلًا؟ هل ستُواري ضِعفي عن العالم؟ أناملُكِ تُربِّت على رأسي، أشعرُ بها تُربِّت على رَوحي الدَامية هل لا زلتُ إنسانًا بِنظرك؟ ألم يقتاتُ الكُره ما شيدتهُ بقلبكِ من حبٍ؟ ألم تُفارقي ظِلي بعد؟ لَقد أرهقتُ من المقاومة، عَانقيني بين ذِراعيكِ عسانِي أجدُ بين ثنايا الحُلم مكانًا أحيا بهِ
2020-08-02 03:46:30
5
0
Інші вірші поета
مشاعِر مُبعثرة فيضُ مشاعِر
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4787
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1844