Щось більше, ніж "дякую"

anleah

Я покажу тобі шлях , щоб ти міг йти далі, Я простягну руку, якщо раптом впадеш. Посиджу з тобою у час німої печалі, І покажу вихід, якщо бачитимеш для себе тільки кінець. Я розкажу про любов, щоб ти комусь міг сказати «кохаю», Хай навіть цей «хтось» буде не я, Я подарую крила, щоб зміг ти літати, Як колись і я відчайдушно хотіла, але не змогла.

2023-01-14 16:27:22

Інші вірші поета

Amavi te (Не) розлюблю Останнє прохання Ми (не) зустрінемось з тобою однієї ночі

Інші поети

NOVATOR

@petruha1307

Клер-Кассиді Вільямс

@Kler_K_W

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2572

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1214