Щось більше, ніж "дякую"
anleah
Я покажу тобі шлях , щоб ти міг йти далі, Я простягну руку, якщо раптом впадеш. Посиджу з тобою у час німої печалі, І покажу вихід, якщо бачитимеш для себе тільки кінець. Я розкажу про любов, щоб ти комусь міг сказати «кохаю», Хай навіть цей «хтось» буде не я, Я подарую крила, щоб зміг ти літати, Як колись і я відчайдушно хотіла, але не змогла.
2023-01-14 16:27:22
3
0
Інші вірші поета
Здавалося. Новий сенс Несправедливість. Останнє прохання
Інші поети
Maria
@mariya_zholkevska
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3526
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1894