Amavi te
— Я тебе любив.
— І я тебе любила.
шкодá, що ти ніколи більше цього не почуєш.
та і нíкому мені тепер про це казати.
скільки ж разів я тебе змогла відгородити
від світу та горюючих образ,
але й ти від самотньої туги мене завжди оберігав.
— Ти мені була потрібна.
— Ти мені потрібен був.
ніби я планета на тобі — своїй орбіті.
ніби я Нептун, а ти — Плутон.
— А пам'ятаєш?
— Безперечно пам'ятаю.
пам'ятаю твої очі і кохані руки елегантні.
і те, як поцілунками ти по мені здійснював свої таємні та інтимні мандри.
— Я любив, коли ти говорила.
— Я обожнювала твій саркастичний сміх.
як тоді…
як тоді вночі під зорями, які нам не судилося дістати.
в одежі літній на набережній біля Дніпра.
говір голосний, веселий сміх, який, до речі, хотів я тоді вкрасти ;)
то все ти — щебетала мені про щось так ніжно, чуже життя на небі вигляда.
— Ти бачив всі мої порізи.
— Ти витирала з мого обличчя сльози.
як там…
як там в малій кімнаті на безіменній старій вулиці,
де щоночі по тєлєку крутять старі кінофільми.
ти мені щось заспокійливе шепочеш, рятуючи із власної в'язниці,
і я засинаю у твоїх міцних обіймах.
...га?
— Сумую.
— Сумуєш?
— Хоч зараз вмерти готова. І так…
До споконвіку сумувати буду.
І рамка на столі збереже всі спогади про тебе.
бо в мені вони всі до єдиного горять.
я досі пам'ятаю річку, ніч, безлюдний берег…
і дві троянди, які тобі востаннє я подарувала,
на землі — біля тебе, коханий, самотні лежать.
я тебе любила.
і я тебе любив.
2023-01-14 16:36:18
2
0