А по тому...
Іще секунда, а по тому... Долиць він впаде Й склавши руки Молитись стане, Та мабуть не Богу.... Прошитий наскрізь Востяками втоми, Він зліпить зболені повіки, Й забудеться в клейкому сні... Іще секунда і за комір йому посипляться і обріїї і зорі, І всі слова несказані до цього, І риси твого, мого дому, і сніг, і запах кави, і весна, Й пів чашки недопитого будення, І крики, що мовчать, і змучені, зтанцьвані лелеки, і матері слова.... Уже ночіє, й скоро Він впаде в ліжко Й мовчки викине буденність всю зі жмень... І все спокійно й добре, а завтра.... а завтра новий день..
2018-03-22 20:56:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5573
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4612