А по тому...
Іще секунда, а по тому... Долиць він впаде Й склавши руки Молитись стане, Та мабуть не Богу.... Прошитий наскрізь Востяками втоми, Він зліпить зболені повіки, Й забудеться в клейкому сні... Іще секунда і за комір йому посипляться і обріїї і зорі, І всі слова несказані до цього, І риси твого, мого дому, і сніг, і запах кави, і весна, Й пів чашки недопитого будення, І крики, що мовчать, і змучені, зтанцьвані лелеки, і матері слова.... Уже ночіє, й скоро Він впаде в ліжко Й мовчки викине буденність всю зі жмень... І все спокійно й добре, а завтра.... а завтра новий день..
2018-03-22 20:56:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3132
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1926