Вибач осінь.
anna_vi
Вибач осінь! Я обираю зиму! В тобі занадто багато кольору, І якийсь такий мокрий холод, Що пробирає до кісток і ділить цілісність часу напорване... На сьогодні і завтра, на було і буде, На пульс у вісках..... Я хочу мінус десять, І білу бескраю пустиню, Що переливатиметься на сонці діамантами.... Лише я і морозна свіжість сонної землі.... Я хочу кусок непрозорого скла у руках , Що топитеметься, і скапуючи до ніг, Нагадуватиме ціну тепла....
2018-01-20 14:33:14
0
0
Інші вірші поета
Прикро.... Якщо би довіряли не словам .. А по тому... Розвести пальці....
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Pame
@Pame
Aëden
@jewdiks
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4820
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4080