Satellite

Анна Яровая

C'è un satellite sull'orbita di un pianeta. La sua atmosfera è chiara, bella, netta... Ci vivono gli uomini che hanno pelle scura, E credono quegli uomini nel loro gran futuro... Finché un'asteroide non li faccia svanire. E noi, uomini della Terra, ci potremmo rinvenire... Saremo cancellati dalla faccia del pianeta nostro - Perché l'Uomo è il più grande mostro! СПУТНИК Есть спутник на орбите одной планеты. Его атмосфера - ясная, красивая, прозрачная... Здесь живут люди с темной кожей, И они верят в своё великое будущее... Пока какой-нибудь астероид не заставит их исчезнуть. Так же и мы, люди с Земли, могли бы прийти к этому... Мы будем стерты с лица земли - Потому что Человек - самое большое чудовище!

2021-08-15 10:53:50

7

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Станислав КРАЙНОВ

Спасибо Анна что написали прекрасное произведение. Оно в тысячу раз опередило даже затмило подобно солнцу Купидона.Вы талантливая и одаренная поэтесса.Поздравляю вас с победой.

Відповісти

2021-08-15 13:19:13

1

Анна Яровая

@Станислав КРАЙНОВ Ну Вы сравнили...Ваш Купидон - капитальное произведение, поэма. А здесь малая форма, к тому же открою секрет: итальянцы вообще не признают рифму в стихах...Так что с их точки зрения стих слабоват))

Відповісти

2021-08-15 13:50:59

1

Станислав КРАЙНОВ

@Анна Яровая спасибо за комплемент хотя вопрос о том что лучше и хуже спорный.Дело в том что вы написали большое произведение .Тем более на иностранном языке с переводом .Это большой труд.Так что Купидон в сравнение с ним более хотя это и поэма нельзя считать чем то крупным произведением. Да и ваше произведение намного содержательнее и лучше моего.Больше у вас живых нравственных ярких эпизодов.

Відповісти

2021-08-16 00:37:29

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5798

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5691