Спокійної ночі

АННА СТОУН

Спокійної ночі, м`оя душа. Порізана долею із глибокими ранами. Не бійся нічого. Ти спи спокійно під м'яким покривалом. Спокійної ночі, серце моє. Ти вже так втомилось. Але знаю, що сильне. Не бійся нічого. І біль знов пройде. Ти будеш щасливе. Ти будеш кохати... Спокійної ночі... Я не засну! Я знов пішла долю шукати. Ти серце моє, хіба не чуєш весну? Невже ти забуло, як то кохати? Невже руда осінь. Куди ж ділось літо? Воно пролетіло. На серці твоєму бувала зима. Ти, серце моє, так хотіло любити. Але не змогло підібрати слова. Душа ти моя, пробач, що безсила. Я слів, щоб зігріти тебе знайти не змогла. Ти де ж та душа? У кого ти захисту тихо просила? Чого ж ти болиш? Невже ти сама?... Спокійної ночі, шепоче хтось тихо. Де ж доле моя?! Ти де, лиш скажи! Я втратила землю, я втратила небо. Але лиш, серце моє, тебе збережу. https://vm.tiktok.com/ZGeweWEw3/

2024-08-31 22:35:05

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олексій Коваль

Дуже емоційно і чудово!!💘😭 Розумію ці емоції!!

Відповісти

2024-09-01 06:28:33

1

Зоря

💔

Відповісти

2024-09-01 06:42:31

1

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

46

8

3567

І сиділи, курили

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.

63

17

4310