08.09.2001
(18+)
Пітьми підступні щупальці паплюжать сни, Ти не бачиш, але небо розлітається на друзки. Можливо ти не такий вже й божевільний, Хоч голоси намагаються довести твою нормальність. Смерть переслідує повсюди, куди не глянь, Вона з тобою, обдаровує холодною любов'ю. Ти не помиляєшся, якщо шукаєш дорогу В лісі мороку минулих своїх життів. Але пам'ятай, важливо озиратися навколо, Неба уламки падають на землю, Лише питання часу, коли один із них впаде на тебе. Ти не божевільний, і не псих, і не з нормальних, Один з мільярдів стражденних душ, Котрі намагаються надати сенсу своїй ході в нікуди. Життя таке, що змістовна в ньому лише смерть, А все навколо, і в тобі, на розсуд власний дано. Ти не програєш, якщо підеш не так, як інші, Ти не виграєш, якщо піднімешся на вершину гір, Все що отримаємо в кінці своїх страждань Єдина змістовна і така холодна смерть. В цьому вся безглуздість і чарівність нашого життя..
2021-05-08 19:01:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4186
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3855