08.09.2001
(18+)
Пітьми підступні щупальці паплюжать сни, Ти не бачиш, але небо розлітається на друзки. Можливо ти не такий вже й божевільний, Хоч голоси намагаються довести твою нормальність. Смерть переслідує повсюди, куди не глянь, Вона з тобою, обдаровує холодною любов'ю. Ти не помиляєшся, якщо шукаєш дорогу В лісі мороку минулих своїх життів. Але пам'ятай, важливо озиратися навколо, Неба уламки падають на землю, Лише питання часу, коли один із них впаде на тебе. Ти не божевільний, і не псих, і не з нормальних, Один з мільярдів стражденних душ, Котрі намагаються надати сенсу своїй ході в нікуди. Життя таке, що змістовна в ньому лише смерть, А все навколо, і в тобі, на розсуд власний дано. Ти не програєш, якщо підеш не так, як інші, Ти не виграєш, якщо піднімешся на вершину гір, Все що отримаємо в кінці своїх страждань Єдина змістовна і така холодна смерть. В цьому вся безглуздість і чарівність нашого життя..
2021-05-08 19:01:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4318
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2761