12.34.21
Я досі, як дитина, палко вірю, Що не відправлюсь в домовину, Від жахіть останьої війни... Щоночі годинами я мрію, Про майбутнє, що не буде тінню, В нім всі держави тепер єдині. Я справді щиро мрію, Про польоти до зірок, У космічні мандри наші... Я чомусь й донині вірю, Що людина не подоба звіру, У перемогу розуму та миру.
2020-07-15 17:05:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Так, хочеться вірити в краще;)
Відповісти
2020-07-16 06:31:44
1
Ден Щусь
@Kruhitka Dobro Дя :з Але буде, що буде😁 Дякую, за відгук🙌
Відповісти
2020-07-16 09:30:20
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3079
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2743