12.34.21
Я досі, як дитина, палко вірю, Що не відправлюсь в домовину, Від жахіть останьої війни... Щоночі годинами я мрію, Про майбутнє, що не буде тінню, В нім всі держави тепер єдині. Я справді щиро мрію, Про польоти до зірок, У космічні мандри наші... Я чомусь й донині вірю, Що людина не подоба звіру, У перемогу розуму та миру.
2020-07-15 17:05:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Так, хочеться вірити в краще;)
Відповісти
2020-07-16 06:31:44
1
Ден Щусь
@Kruhitka Dobro Дя :з Але буде, що буде😁 Дякую, за відгук🙌
Відповісти
2020-07-16 09:30:20
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8214
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669