12.34.21
Я досі, як дитина, палко вірю, Що не відправлюсь в домовину, Від жахіть останьої війни... Щоночі годинами я мрію, Про майбутнє, що не буде тінню, В нім всі держави тепер єдині. Я справді щиро мрію, Про польоти до зірок, У космічні мандри наші... Я чомусь й донині вірю, Що людина не подоба звіру, У перемогу розуму та миру.
2020-07-15 17:05:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Так, хочеться вірити в краще;)
Відповісти
2020-07-16 06:31:44
1
Ден Щусь
@Kruhitka Dobro Дя :з Але буде, що буде😁 Дякую, за відгук🙌
Відповісти
2020-07-16 09:30:20
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3210
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4251