12.34.21
Я досі, як дитина, палко вірю, Що не відправлюсь в домовину, Від жахіть останьої війни... Щоночі годинами я мрію, Про майбутнє, що не буде тінню, В нім всі держави тепер єдині. Я справді щиро мрію, Про польоти до зірок, У космічні мандри наші... Я чомусь й донині вірю, Що людина не подоба звіру, У перемогу розуму та миру.
2020-07-15 17:05:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Так, хочеться вірити в краще;)
Відповісти
2020-07-16 06:31:44
1
Ден Щусь
@Kruhitka Dobro Дя :з Але буде, що буде😁 Дякую, за відгук🙌
Відповісти
2020-07-16 09:30:20
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2799
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3772