12.34.21
Ден Щусь
Я досі, як дитина, палко вірю, Що не відправлюсь в домовину, Від жахіть останьої війни... Щоночі годинами я мрію, Про майбутнє, що не буде тінню, В нім всі держави тепер єдині. Я справді щиро мрію, Про польоти до зірок, У космічні мандри наші... Я чомусь й донині вірю, Що людина не подоба звіру, У перемогу розуму та миру.
2020-07-15 17:05:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Так, хочеться вірити в краще;)
Відповісти
2020-07-16 06:31:44
1
Ден Щусь
@Kruhitka Dobro Дя :з Але буде, що буде😁 Дякую, за відгук🙌
Відповісти
2020-07-16 09:30:20
1
Інші вірші поета
9.6 .-.-.-.-. Почуття Мушу і повинен? Ні!
Інші поети
Les mots vivent
@le_temps_dun_mot
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2563
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5200