9.6
Клацнув вимикач і все - вже інший, Мить потрібна, як стане уламками душевний стан Хай скільки би днів й ночей не будувався він Знову на його уламках побудую вже новий. Без жалю, лиш згадаю, як було колись. Час проходить мій - пора в дорогу, Не обіцяв, що буду завжди поруч, Почуття переміг холодний розум; Легко на інше перемкнутись шукачу. Шлях - сила більша, ніж кохання двох сердець. Світ шепотом заклинана, він кличе знову, Вночі, від нового жаху прокинусь - не засну, Всього уже було, і на одну рішену проблему Зійде ще новий десяток, а тільки зранку, На вухо, привид ніжно шепче: "Кріпися шукачу"
2020-06-02 19:50:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1862
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4262