9.6
Клацнув вимикач і все - вже інший, Мить потрібна, як стане уламками душевний стан Хай скільки би днів й ночей не будувався він Знову на його уламках побудую вже новий. Без жалю, лиш згадаю, як було колись. Час проходить мій - пора в дорогу, Не обіцяв, що буду завжди поруч, Почуття переміг холодний розум; Легко на інше перемкнутись шукачу. Шлях - сила більша, ніж кохання двох сердець. Світ шепотом заклинана, він кличе знову, Вночі, від нового жаху прокинусь - не засну, Всього уже було, і на одну рішену проблему Зійде ще новий десяток, а тільки зранку, На вухо, привид ніжно шепче: "Кріпися шукачу"
2020-06-02 19:50:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2053
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2433