9.6
Ден Щусь
Клацнув вимикач і все - вже інший, Мить потрібна, як стане уламками душевний стан Хай скільки би днів й ночей не будувався він Знову на його уламках побудую вже новий. Без жалю, лиш згадаю, як було колись. Час проходить мій - пора в дорогу, Не обіцяв, що буду завжди поруч, Почуття переміг холодний розум; Легко на інше перемкнутись шукачу. Шлях - сила більша, ніж кохання двох сердець. Світ шепотом заклинана, він кличе знову, Вночі, від нового жаху прокинусь - не засну, Всього уже було, і на одну рішену проблему Зійде ще новий десяток, а тільки зранку, На вухо, привид ніжно шепче: "Кріпися шукачу"
2020-06-02 19:50:42
6
0
Інші вірші поета
Заклик собі, щоб згадати усе Почуття .-.-.-.-. -_-_-_-
Інші поети
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1668
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3222